Комунальний заклад "Харківський ліцей № 141 Харківської міської ради"

Рекомендації вчителям і батькам дітей-холериків

1. Не гальмуйте активності у формі прямої заборони.

2. Не задовольняйте примх тільки для того, щоб малюк не нервувався.

3. Раціонально використовуйте енергію дитини, переключаючи з одного виду діяль­ності на інший.

4. Ніколи не підвищуйте голосу на ди­тину, не вдавайтеся до залякування. Холе­ричні діти потребують тактовної допомоги та співчуття при ускладненнях.

5. Спілкуйтеся спокійним, але впевненим тоном. Уникайте різних емоційних реакцій, спрямованих безпосередньо на учня. Краще впливати непрямо — через колектив.

6. Постійно оберігайте нервову систему дитини, обмежуйте упродовж дня ігри,

заняття, які призводять до надмірного збу­дження.

7. За дві години до сну пропонуйте спокійні ігри, види занять.

8. Категорично заборонено карати дитину-холерика статичним положенням тіла (постій біля мене, сидітимеш на стільці).

9. Необхідно пропонувати дитині такі види діяльності, які б формували і розвива­ли довільну увагу та сприяли закріпленню в її нервовій системі процесів гальмування (настільні ігри, лото, шахи, шашки, малю­вання, ліплення).

10. Виявляйте зацікавлене розуміння душевного стану дитини, тактовно запобігайте «зривам», ураховуйте мотиви вчинків, за­лучайте до активної діяльності, пов'язаної з виявом ініціативи.

11. Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип дуже схильний до агресії.

Рекомендації вчителям і батькам дітей-сангвініків

1. Вимоги мають бути максимально спра­ведливі.

2. Давайте вихід їхній енергії, стимулюйте розкриття потенціалу та здібностей дітей у суспільно корисній праці.

3. Виявляйте довіру, підтримуйте корисну ініціативу, закріплюйте віру у власні сили, у здатність долати труднощі.

4. Не варто давати сангвініку доручень, пов'язаних із тривалою монотонною діяль­ністю.

5. Допомагайте у формі відкритої друж­ньої підтримки, поради.

6. Будьте максимально вимогливим при скоєнні дитиною найнезначніших пору­шень.

7. Пам'ятайте, що в дитини-сангвініка швидко руйнуються звички, вона швидко втомлюється від одноманітних занять, ме­тодів і форм роботи.

8. При виконанні завдань із сангвініком дорослий має використовувати додаткові сти­мули, аби домогтися завершення роботи.

9. Коли дитина неякісно виконала завдання, змусьте її переробити його.

10. Формуйте стійкі інтереси. Не дозволяйте частих змін видів діяльності. Розпо­чату роботу навчіть виконувати до кінця.

11. Змалечку виробляйте стійкий інтерес, терпіння, цілеспрямованість, звичку сумлінно виконувати і доводити до кінця розпочату справу.

Рекомендації вчителям і батькам дітей-меланхоліків

1. Завжди дотримуйтеся принципу поступовості.

2. Правильний виховний підхід полягає у тому, що дорослий виявляє співчуття і повне розуміння почуттів дитини.

3. Пам'ятайте, що малюк не переносить сильних подразників. Обмежте його у нових знайомствах, іграх.

4. Меланхолік дуже довго і хворобливо адаптується у колективі дітей.

5. Прагніть викликати у дитини позитивні емоції, виявляйте максимум доброти. Тактовно, глибоко і зацікавлено проникайте в її духовний світ, морально підтримуйте, зміцнюйте віру у власні сили, виявляйте розуміння її душевного стану.

6. Не допускайте підвищення голосу, надмірної вимогливості.

7. Розвивайте комунікабельність шляхом гри.

8. Необхідно вчасно, кілька разів приходити на допомогу дитині під час виконання завдань, схвалювати, підтримувати наймен­ший прояв активності.

9. Виховуйте волю, наполегливість, почуття власної цінності в колективі.

10. Потрібно через деякий проміжок часу організовувати для дитини ситуацію успіху.

11. Меланхоліка треба змалку навчити планувати свою діяльність, розумно розподі­ляти час і збалансовувати добову і тижневу тривалість праці й відпочинку, інакше можливе нервове і психічне виснаження через хронічну перевтому або ж формування відрази до праці, апатії.

12. Аби дитина не відставала від інших за темпом письма, читання, лічби, доціль­но вже у 3—4-річному віці в ігровій формі вчити її рахувати і читати, а з 5—6 років — писати

Рекомендації учителям і батькам дітей-флегматиків

1. Слід наполегливо використовувати завчасні настанови на будь-яку діяльність, здійснювати докладний інструктаж (що, коли, в якій послідовності).

2. Не карати за відповідальність, не зви­нувачувати у тупості, некмітливості. Наслідки такого ставлення здебільшого трагічні: у дитини виникають неврози, формується неадекватна самооцінка через постійні не­вдачі.

3. Доцільно стимулювати вияв щирих почуттів. Залучайте учня до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції, зміцнює віру у власні сили.

4. Необхідно уникати демонстративних доручень, пов'язаних із високим темпом діяльності.

5. Під час написання художніх творів, у процесі гри флегматика варто на життєвих прикладах ознайомлювати з різновидами по­чуттів і емоцій, навчати правильно виявляти їх у відповідних ситуаціях: співчувати, радіти тощо.

6. Допомагайте займатися аутотренінгом та самовихованням.

7. Щоб дитина росла ініціативною, дорослі мають вітати кожен вияв її самостій­ності, непомітно допомагати у складних справах.

8. Необхідно проводити спеціальні ігри, розвиваючи її мислення, почуття, уяву.

9. Правильно переключайте увагу під час виконання завдань і раціонально розподіляйте час.