Швейцарія
Офіційна назва - Швейцарська Конфедерація.
Швейцарію вже тривалий час поважають головні європейські країни за її збереження незалежності та дотримання нейтралітету, Швейцарія не брала участі і І та ІІ Світових Війнах.
Політична та економічна інтеграція Європи та роль, яку Швейцарія відігравала у О.О.Н. покращили її відносини з її країнами - сусідами. Країна не входила до ООН аж до 2002р. Швейцарія бере активну участь у міжнародних організаціях та ООН, але при цьому в усьому дотримується нейтралітету.
Географія
Природні умови. Велика частина території країни розташована в Альпах (висоти до 4634 м, пік Дюфур), в центрі країни – Швейцарське плоскогір’я, на північному заході – гори Юри.
Тут знаходяться верхів’я гірських річок Рейну, Рони, Тічино. Є сотні озер, найбільші – Женевське і Боденське. У Альпах близько 2 тис. км2 покрито льодовиками, часто сходить лавина. Ліси займають 24 % території, є субальпійські і альпійські луги. Гори широко використовуються в рекреаційних цілях (туризм, альпінізм, зимові види спорту). Є Швейцарський Національний парк, численні резервати, заповідники.
Клімат вологий, помірний, сильно змінюється з висотою. У Женеві середні температури січня близько 0 °С, липня 19 °С. Особливість клімату – сильні північні і південні вітри, супроводжуваний різкими перепадами тиску. Опадів – 800-2500 мм в рік.
Територія - 41,3 тис. кв. км.
На півночі межує з Німеччиною, на заході – з Францією, на півдні – з Італією, на сході – з Австрією і Ліхтенштейном. Північна межа частково проходить по Боденському озеру і Рейну, який починається в центрі Швейцарських Альп і утворює частину східної межі. Західна межа йде по горах Юри, південна – по Італійських Альпах і Женевському озеру.
Населення: 7,5 млн. жителів, з них близько 21 % - іноземці. Працездатне населення - 4 млн. Міське населення – 5,5 млн., сільське населення – 2 млн. Темп приросту населення: 0,6%. Тривалість життя: жінки – 84, чоловіки – 79.
Етнічний склад: німці 65%, французи 18%, італійці 10%, ретороманці 1%;іноземного населення в % відповідно до країни походження:італійці-20, серби та чорногорці-13, португальці-11, німці-11, турки-5, іспанці-5, французи-5, вихідці з інших європейських країн-20, вихідці з інших континентів-13.
Релігія: християни римсько-католицької церкви-41%, протестанти-35%, мусульмани-4%, православні-2%, інші віросповідання-3, не належать до жодної кофесії-11%, без визначення-4%.
Столиця - Берн (кількість населення - 128 тис. осіб). Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а "федеральним містом", підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн заснований у 1191 році. Назва міста походить від німецького слова "Bar" - ведмідь. Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є адміністративним центром кантону Берн.
Соціально-політичний пристрій. Швейцарія – федеральна республіка у складі 23 кантонів (три з них розділені на напівкантони). Федеральні судові органи знаходяться в Лозанні. Глава держави – президент. Законодавчий орган – двопалатні Федеральні збори (Національна рада і рада кантонів).
Офіційні мови - німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення).
Швейцарія і міжнародні організації
Швейцарія є членом ЄАВТ (Європейської асоціації вільної торгівлі), СОТ (Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку, ОБСЄ та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Ради Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.
Швейцарія як міжнародний центр
У Женеві розташовані штаб-квартири Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного союзу електрозв'язку, Всесвітньої метеорологічної організації та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні - Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії, - Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном.
Економіка
Швейцарія - країна, яка досягла успіхів у економіці, має стабільну сучасну ринкову економіку, низький рівень безробіття, висококваліфіковану робочу силу, та ВВП на душу населення більший ніж у розвинених західних країнах з високою економікою. У останні роки швейцарці прийняли економічні методи Є.С., щоб збільшити свою міжнародну конкурентоспроможність. Швейцарія залишається надійною зоною безпеки для інвесторів, тому що вона підтримує ступінь банківської таємниці на високому рівні.
Грошова одиниця
1 швейцарський франк дорівнює 100 сантимам. Нині натякають на те, що показники економічного зростання Швейцарії як маятник розгойдуються над нульовою позначкою. Щоправда, самі швейцарці ніякого дискомфорту в зв'язку з цим начебто не відчувають. Частка ВВП на душу населення в країні відповідає найвищим показникам в ОЕСР, а інфляція та безробіття - найнижчим. І проте саме ця організація недавно висловила стурбованість економічним розвитком Швейцарії.
Адміністративний устрій
23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.
1. Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців).
2. Аппеннцель
Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців).
Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців).
3. Базель
Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців).
Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців).
4. Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців).
5. Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців).
6. Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців).
7. Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців).
8. Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців).
9. Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців).
10. Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців).
11. Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осіб (15,0% іноземців).
12. Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осіб (22.4% іноземців).
13. Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осіб (19,6% іноземців).
14. Тічино (Ticino) - 227,3 тис. осіб (25,6% іноземців).
15. Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осіб (18,9% іноземців).
16. Унтервальден
Нідвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осіб (9,3% іноземців).
Обвальден (Obwalden) - 32,4 тис. осіб (10.8% іноземців).
17. Урі (Uri) - 35,2 тис. осіб (8,2% іноземців).
18. Фрібург (Fribourg) - 236,3 тис. осіб (14,1% іноземців).
19. Цуг (Zug) - 99,4 тис. осіб (19,5% іноземців).
20. Цюріх (Zurich) - 1,2 млн. осіб (21,7% іноземців).
21. Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осіб (19,8% іноземців).
22. Швіц (Schwyz) - 130,2 тис. осіб (15,1% іноземців).
23. Юра (Jura) - 68,8 тис. осіб (12,1% іноземців).
Найбільші міста.
Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).
Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).
Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).
Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).
Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).
Державний прапор і герб. Швейцарія має схожі герб і прапор - білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але вже у 14 столітті відмітною ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в 16 столітті став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У 1814 році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у 1889 році.
Національне свято. 1 серпня - День заснування Конфедерації (1291 рік). Відзначається з 1899 року.
Національний гімн. Текст національного гімну Швейцарії був написаний Леонардом Відмером (1809-1867 роки) німецькою мовою. Вірш оспівує вічну природну красу Швейцарії - величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.
.png)
.png)
